1:16:39 Чорнобиль. Біль і пам'ять вічні. | |
| У всьому світі пам’ятають про трагедію,що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року. Вона забрала життя,зламала долі, лишила домівок багатьох людей і стала болючою раною в мільйонах сердець наших громадян. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. Ту мирну весняну українську ніч 30-ти річної давнини на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтемнішою. І не віщувала біди. Саме в ту ніч, із 25 на 26 квітня 1986 року, час став уже далеко не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на години,хвилини, секунди. В 1.23.40 , коли майже всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції велетенське полум’я несподівано розірвало нічну темряву. Біда відгукнулася болем у серцях мільйонів людей. Наша країна вперше відчула на собі таку грізну силу, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю. Летять роки, але біль не стихає, ця трагедія навіки оселилась у людських серцях, стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною, і який нагадує нам, що люди ще не зовсім освоїли енергію атома. 26 квітня у Верхньосірогозькій ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувся Урок пам’яті «Дзвони Чорнобиля», який проведено спільно з сільским Будинком культури та сільскою бібліотекою. На цей захід було запрошено сільского голову Герасімова Григорія Володимировича та нашиїх земляків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС Мезенцева Володимира Яковича та Роговського Миколу Миколайовича. Саме вони у вересні 1986 року ступили у смертельну радіацію, рятуючи станцію і людей, не думаючи про своє власне життя. Вони чітко усвідомлювали небезпеку, та, як і личить справжнім героям, зовсім не берегли себе, не думали за своє здоров’я. Саме їм довелося стати в ряди тих, хто ліквідував наслідки аварії, наслідки страшної трагедії.Ведучі заходу Герасимова Світлана Іванівна та Сидоряк Екатерина Олександрівна, працівники Будинку Культури, відтворили тогочасні події, в яких переплелися між собою біль, відчай, самопожертва, мужність, страх і героїзм ліквідаторів страшної катастрофи. Мезенцев Володимир Якович та Роговський Микола Миколайович схвильовано згадували події, у яких брали участь. У чорнобильській зоні вони перебували протягом місяця в період з 27 вересня по 27 жовтня 1986 року, були безпосередніми учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згадали всіх земляків, які разом з ними, а також в інший час приймали участь у ліквідації аварії. На превеликий жаль, за цей час назавжди зупинились серця 9 наших земляків, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. З життя пішли Віктор Волович, Леонід Кривенко, Юрій Міщенко, Ігор Гриців, Степан Поляк, Олександр Мікулін, Віктор Пшеничний, Іван Сімонок, Олександр Попов. Усі присутні вшанували пам’ять тих, чиє життя передчасно обірвала Чорнобильська трагедія , хвилиною мовчання. Учні школи Бабенко Анастасія, Войтенко Ірина, Берлізева Олександра, Лоцман Валерія прочитали вірші, присвячені мужності ліквідаторів аварії. Під час проведення Уроку пам’яті було переглянуто відео про наслідки Чорнобильської катастрофи. У кінці заходу Герасимова Світлана Іванівна та Сидоряк Катерина Олександрівна подарували присутнім пісню Наталії Май «Даруй добро», а учні школи вручили квіти героям-ліквідаторам.  | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |