У всьому світі пам’ятають про трагедію,що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року. Вона забрала життя,зламала долі, лишила домівок багатьох людей і стала болючою раною в мільйонах сердець наших громадян. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства.
Ту мирну весняну українську ніч 30-ти річної давнини на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтемнішою. І не віщувала біди. Саме в ту ніч, із 25 на 26 квітня 1986 року, час став уже далеко не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на години,хвилини, секунди. В 1.23.40 , коли майже всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції велетенське полум’я несподівано розірвало нічну темряву. Біда відгукнулася болем у серцях мільйонів людей. Наша країна вперше відчула на собі таку грізну силу, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.
Летять роки, але біль не стихає, ця трагедія навіки оселилась у людських серцях, стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною, і який нагадує нам, що люди ще не зовсім освоїли енергію атома.
26 квітня у Верхньосірогозькій ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувся Урок пам’яті «Дзвони Чорнобиля», який проведено спільно з сільским Будинком культури та сільскою бібліотекою. На цей захід було запрошено сільского голову Герасімова Григорія Володимировича та нашиїх земляків-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС Мезенцева Володимира Яковича та Роговського Миколу Миколайовича. Саме вони у вересні 1986 р ... Читати далі »